Нещодавно Наталя  Харасайло завітала до Полив’янського навчально-виховного комплексу. А на зустріч її запросили діти, познайомившись із віршами поетеси на уроках літератури рідного краю. Адже безпосереднє спілкування із Наталею Никифорівною  допомогло глибше зрозуміти багатство, ліризм її душі. Поезія для неї – це цілий світ, життя, пам’ять поколінь.

              Поетеса читала свої вірші, а діти ловили кожне слово, відчуваючи кожен порух душі та серця.

                                       Матусю, поговоримо з тобою,

                                       Коли зимовий вечір догоря.

                                       Коли ридає вітер за стіною,

                                       І світиться лампадкою зоря.

             Тихо. Горять дитячі очі, а в дорослих котяться гарячі сльози…

Діти багато дізналися цікавого, разом із поетесою віршували, знаходили заховані слова, підбирали рими, разом читали вірші. А потім було багато запитань. Чому ви стали поетесою? Ваш перший вірш? Хто надихає вас писати? Що означає прізвище «Харасайло»? «Сонячний»,- відповіла  Наталя Никифорівна. І це дійсно так. Адже вона принесла з собою частиночку сонця, тепло, затишок, доброту.